2 травня 2023 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №436, якою затверджено Порядок проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки (далі – Порядок). Вказана постанова КМУ набрала чинності 6 травня 2023 року.

Про прийняття змін до Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс) в частині запровадження поняття аудиту пожежної та техногенної безпеки (далі – аудит) ми вже писали в минулому році. Нагадаємо, Кодекс доповнено статтею 46 згідно із Законом від 06.10.2022 №2655-ІХ.

Затверджений Порядок розкриває основний зміст аудиту, його завдання, вимоги до організацій, які матимуть право на його проведення, процедурні питання тощо.

Так, згідно з пунктом 1 Порядку аудит включає в себе аналіз стану діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки будинків, споруд, у тому числі об’єктів будівництва, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та форми власності, територій, систем (засобів) протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інших систем, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов’язані, зовнішнього (внутрішнього) протипожежного водопостачання, вогнезахисту та блискавкозахисту (далі – об’єкт аудиту).

До основних завдань аудиту Порядок відносить:

• 1) проведення аналізу: відповідності вимогам законодавства організаційно-розпорядчих, проектних та технічних документів з питань пожежної та техногенної безпеки; якості навчання персоналу (працівників) правилам пожежної та техногенної безпеки; здійснення інших заходів, передбачених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань пожежної і техногенної безпеки;
• 2) проведення огляду (обстеження) об’єкта аудиту щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Проводити аудит мають право організації, незалежно від форми власності, відомості про які внесено до відповідного реєстру, визначеного законом. Слід звернути увагу, що обов’язковою вимогою для можливості проведення аудиту, крім фактичного внесення в реєстр, є наявність в організації атестату про акредитацію Національного агентства з акредитації відповідно до вимог стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17020:2019 (EN ISO/IEC 17020:2012, IDT; ISO/IEC 17020:2012, IDT) Оцінка відповідності. Вимоги до роботи різних типів органів з інспектування (в частині проведення робіт у сфері пожежної та техногенної безпеки).

У свою чергу, організації, які проводять аудит, залучають до його проведення експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки, які пройшли професійну атестацію та внесені до відповідного реєстру, визначеного законом.

Порядком визначено, що замовник самостійно обирає організацію, яка буде проводити аудит, надсилає їй звернення, що містить відповідну інформацію, та укладає з нею договір. Сам аудит проводиться не пізніше  45 днів після отримання звернення, а його строк проведення не може перевищувати 10 робочих днів.

Етапи, які передбачає аудит відповідно до Порядку:

1) підготовчий етап:

• ознайомлення з діяльністю суб’єкта аудиту щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки на об’єкті аудиту;
• попереднє вивчення об’єкта аудиту, в тому числі його об’ємно-планувальних та конструктивних рішень, характеристик;
• проведення аналізу наявної проектної та технічної документації, організаційно-розпорядчих та інших документів з питань пожежної та техногенної безпеки;
• складення плану проведення аудиту, що повинен включати поетапні заходи з їх детальним описом, строком проведення та необхідними ресурсами;

2) основний етап:

• опитування та співбесіду з персоналом (працівниками);
• розгляд організаційно-розпорядчих, проектних і технічних документів з питань пожежної та техногенної безпеки;
• обстеження (огляд) об’єкта аудиту, в тому числі із застосуванням засобів вимірювальної техніки та обладнання;

3) заключний етап:

• узагальнення та аналіз інформації і матеріалів, отриманих під час проведення аудиту;
• підготовку за типовою формою та вручення акта, складеного за результатами проведення аудиту.

Акт з детальним описом виявлених порушень складається в паперовій формі у трьох примірниках, два з яких надаються замовнику, а третій залишається в організації, що проводила аудит. Не виключено можливість складання та надсилання акта в електронній формі.

Важливо пам’ятати, що акт буде дійсним протягом трьох місяців з дня його складення (для тих замовників, хто планує укладати договір страхування).

Порядок також, як і Кодекс, звертає увагу, що проведення аудиту не тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.

Також Порядок встановлює вимоги до засобів вимірювальної техніки та обладнання, що застосовуються експертами під час проведення аудиту, вони повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів.

В наступній публікації ми поговоримо більш детально про професійну атестацію експертів та про критерії до організацій, яким буде надано право проведення аудиту. Залишайтеся з нами та будьте ознайомлені з найостаннішими змінами!