Первинні (мобільні) укриття – прихована загроза чи порятунок?

Первинні (мобільні) укриття – прихована загроза чи порятунок?

Можливо, назва цієї публікації дещо провокативна, але ситуація, яка склалася на сьогодні в Україні з цього питання, – дійсно не проста, тому однозначно потрібно про це говорити. Тож, давайте по порядку.  Ми вже писали про те, що в кінці 2023 року статтю 32 Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс) було викладено в новій редакції, зокрема, було виключено з об’єктів фонду захисних споруд поняття «Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту» (далі – ШСЗСЦЗ) і введено новий термін «Первинне (мобільне) укриття» (далі – ПМУ). Нагадаємо, ШСЗСЦЗ визначалося як споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами. Для даного виду об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту був розроблений та введений в дію спеціальний національний стандарт ДСТУ 9195:2022, який, до речі, є чинним і на сьогоднішній день (і про який ми ще сьогодні згадаємо). Натомість в чинній редакції статті 32 Кодексу маємо визначення ПМУ. Так, первинне (мобільне) укриття – це технічний виріб, у тому числі блок-модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості шляхом зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій. Потреба у будівництві (розміщенні) ПМУ визначається уповноваженими на це органами у разі необхідності в додатковому укритті населення у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період. Зауважимо, що використання ПМУ для підприємств вказаним визначенням Кодекс практично унеможливлює (це важливо, до цієї думки ми також ще звернемося). Також важливо звернути увагу, що ПМУ монтується чи виготовляється з дотриманням вимог національних стандартів та/або технічних регламентів, що заявлені у документі про відповідність. На ПМУ поширюється дія Технічного регламенту засобів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2023 р. № 535 (далі – Технічний регламент), про що зазначено в його пункті 2 (вказаний пункт був доповнений відповідним положенням у вересні 2024 року). Проте з національним стандартом, який визначає вимоги до ПМУ, дещо складніше: станом на сьогоднішній день, тобто, близько півтора року по тому, як поняття первинних (мобільних) укриттів було введено в Кодекс, відповідний стандарт досі перебуває в статусі проекту. З проектом стандарту можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту наукових досліджень з цивільного захисту Національного університету цивільного захисту України https://indcz.dsns.gov.ua/upload/2/2/4/3/3/5/8/dstu-pmu-31-10.pdf. Тобто, з усього вищенаведеного можна зробити висновок, що у нас склалася доволі цікава ситуація: з однієї сторони, законодавчий акт, а саме – Кодекс, не містить більше поняття ШСЗСЦЗ, але до цього часу діє нормативний документ – ДСТУ 9195:2022, який встановлює вимоги до таких споруд, а з іншої сторони, Кодекс містить поняття ПМУ, проте при цьому відсилає до положень національного стандарту, якого на разі не існує. Тому не дивно, що й без того не проста ситуація з об’єктами фонду захисних споруд цивільного захисту з усіма її колізіями, прогалинами та суперечностями ще більше ускладнилася. Поняття первинних (мобільних) укриттів, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту змішалися, офіційних роз’яснень, як діяти і на які норми орієнтуватися, немає, і розкласти все по поличкам видається взагалі чимось нереальним. Паралельно, проводилося і проводяться купа тендерів на закупівлю первинних (мобільних) укриттів. У тому числі (хоча навіть не так, правильніше сказати – у більшості випадків) це стосується державних закупівель. Всі ще пам’ятають історії із закупівлею виробів (назвімо їх так), які передбачалося влаштовувати на зупинках в містах. По ним досі тривають кримінальні провадження, пов’язані з нецільовим використанням державних коштів. Але історія не вчить, хоча, як показує практика, має властивість повторюватися. Шкода, що внаслідок таких суперечностей та прогалин у нормативно-правовому та нормативному регулюванні нівелюється в цілому мета нарощування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Страждають всі: виробники, підприємці, держава, громадяни. Хоча все це можна попередити, якщо системно підходити до питань. Але повернімося до тендерів. Назви предметів закупівель звучать в різних варіантах. Тут можна знайти «Швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту модульного типу з монтажем у вигляді первинного (мобільного) укриття», «Первинні (мобільні) укриття з захисними властивостями протирадіаційного укриття», «Найпростіші укриття цивільного захисту у вигляді фортифікаційної споруди на 100 людей (2 виходи) на території ХХХХ гімназії (первинне мобільне укриття)» і ще багато всіляких інших. Різні види об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту поєднуються усілякими способами. Цікаво, правда? Назви різні, але якщо відкрити вимоги до предмета закупівлі, то у більшості випадків вони просто скопійовані один з одного. Змінюється в основному кількість людей, місце поставки і подібні речі. І це зрозуміло, адже виписаних на нормативному рівні вимог до ПМУ не існує. Тому, видається, що під їх закупівлю хтось один написав вимоги, які базуються на положеннях окремих пунктів ДБН В.2.2-5:2023, а всі інші їх успішно копіюють. При цьому, пам’ятаєте, на початку публікації наведено власне визначення ПМУ та його призначення: для розміщення на місцевості, де передбачається можливе скупчення людей (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо)? Яким чином обґрунтовують закупівлю ПМУ для власних потреб (укриття свого персоналу) підприємства, так і не зрозуміло. До тендерної пропозиції у замовників є вимоги додавати різні документи, серед яких листи, сертифікати, технічні умови, а також, окрім іншого, всі просять надати декларацію відповідності, що складена відповідно Постанови КМУ від 26 травня 2023 №535 «Про затвердження Технічного регламенту засобів цивільного захисту». Декларація фактично потрібна для того, щоб перекласти всю відповідальність на виробника. Адже є предмет закупівлі, є вимоги, а виробник під свою відповідальність декларує, що його продукція повністю відповідає цьому. За таких обставин видається, що замовник тут взагалі не має відношення до того, якщо виявиться, що такого виробу, як описано в предметі закупівлі, взагалі не може існувати, адже виробник задекларував та й все, цього достатньо. Отже, ми знову повертаємося до Технічного регламенту. Форма декларації відповідності там дійсно визначена, в додатку №2. В ній є пункт 6, в якому потрібно зазначити, вимогам яких технічних регламентів відповідає об’єкт декларації, і пункт 7, який просить навести посилання на відповідні національні стандарти з переліку, що були застосовані (із зазначенням дат видання стандартів), або інші технічні специфікації (із зазначенням дат видання специфікацій), стосовно яких декларується відповідність». Є ще пункт 8 про призначений орган, але ми поки не розбираємо його. Логічно, що для ПМУ тут би мало міститися посилання на національний стандарт, який встановлює вимоги до них. Але ж такого, як загадаємо, наразі ще немає. Що пишуть тут учасники закупівель? З вибірки проаналізованих пропозицій, в переважній більшості це посилання на ДСТУ 9195:2022 та ДБН В.2.2-5:2023, хоча перший документ стосується ШСЗСЦЗ, а другий – взагалі не стандарт, а будівельні норми, які поширюються на будівництво, а не встановлюють вимоги до виробів. Тому на скільки це є коректним – не коментується. Цікавим є факт, що, можливо, для спроби легалізації такого посилання (але це тільки здогадки), Перелік національних стандартів для цілей застосування Технічного регламенту засобів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2023 року № 535 (затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2024 № 97) у березні 2025 року був доповнений новим рядком – додано під номером 90 Переліку ДСТУ 9195:2022 (натиснути тут для перегляду). Тому можна оцінювати це доповнення як спробу надати правову підставу для виробників, які позиціонують свою продукцію як ПМУ, зробити в декларації посилання на національні стандарти, чинні в Україні. Але сам факт, що такі стандарти можуть просто банально не поширюватися на ПМУ, нікого, схоже, не хвилює. Як і перевірка самої оцінки відповідності, за результатами якої може складатися декларація відповідності. Адже, відповідно до п. 41 Технічного регламенту Декларація про відповідність засобу цивільного захисту повинна складатися за формою згідно з додатком 2, містити відомості, передбачені процедурами оцінки відповідності, зазначеними в пункті 39 цього Технічного регламенту. У свою чергу пункт 39 говорить, що оцінка відповідності засобів цивільного захисту проводиться із застосуванням процедур, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 95 «Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності». Більше ніж впевнені, що при проведенні закупівель ніхто далі декларації не дивиться. Та й в цілому на заповнення декларації мало хто звертає увагу, головне, щоб вона формально була. Як і на сертифікати органів з сертифікації, в яких декларується відповідність продукції вимогам ДСТУ 9195:2022 та ДБН В.2.2-5:2023: чи передбачено це взагалі їх сферою акредитації? А от через рік-два, на це можуть почати звертати увагу, у тому числі правоохоронні органи, які займаються розслідуваннями нецільового витрачання бюджетних коштів. І потім, не важко здогадатися, що найбільше будуть страждати саме виробники та постачальники такої продукції, яка була кваліфікована як ПМУ, адже саме на їх декларації базувалися така ідентифікація. Не залишаться осторонь і особи, які фактично проводили закупівлі. Чесно кажучи, дуже шкода, що внаслідок такої плутанини і недоопрацювання та відсутності синхронізації в положеннях нормативно-правових актів і нормативних документів страждають добросовісні гравці на ринку, які намагаються правильно виготовляти продукцію, або закуповувати її, а також люди, які би мали укриватися в таких спорудах, – це стосується всіх сторін даного процесу. Задекларована Урядом Стратегія розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту може просто звестися нанівець, а непродумані дії здатні відкотити ситуацію на багато кроків назад. Хочеться щиро сподіватися та вірити, що органи державної влади, відповідальні за реалізацію державної політики у відповідних сферах, зможуть поєднати свої зусилля та забезпечити систематизацію та синхронізацію усієї нормативно-правової і нормативної бази, а також не будуть стояти осторонь і зможуть розумно та ефективно проводити роз’яснювальну роботу, надавати офіційні роз’яснення для того, щоб правила гри стали зрозумілими і були прозорими та єдиними для всіх. Пишіть нам на електронну пошту  свої думки та враження. А щоб не пропустити оновлення слідкуйте за нами у фейсбуці або тг-каналі.