Так чи існує відповідальність за невиконання вимог у сфері цивільного захисту?
Нам часто задають питання щодо відповідальності за невиконання вимог у сфері цивільного захисту під час експлуатації об’єктів різного призначення. Наприклад, що ж буде, якщо суб’єкт господарювання не розробить та не затвердить план реагування на надзвичайні ситуацій або ж не забезпечить своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту?
Якщо з вимогами пожежної безпеки все більш зрозуміло та ясно, оскільки існують Правила пожежної безпеки в Україні та чітко визначена відповідальність (аж до кримінальної) за їх невиконання, то правила цивільного захисту відсутні, що породжує логічне питання: «А за порушення чого ж тоді карати?».
Це не зовсім так, оскільки насправді дуже багато вимог, що діють у сфері цивільного захисту, зокрема за напрямами інженерно-технічних заходів цивільного захисту та організації укриття населення (персоналу, працівників) у фонді захисних споруд цивільного захисту, включено до Правил техногенної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 05.11.2018 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798.
Так, відповідно до вимог пунктів 2, 3 вищезазначених Правил:
«2. Суб’єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом (Кодексом цивільного захисту України), забезпечують техногенну безпеку шляхом:
- виконання вимог Кодексу, цих Правил, норм і стандартів стосовно забезпечення техногенної безпеки, а також приписів, розпоряджень і постанов, що відповідно до законодавства видаються посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
- розроблення організаційно-розпорядчих документів щодо забезпечення техногенної безпеки, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;
- забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
- навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях;
- організації розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) на об’єктах, включених до переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 6;
- навчання працівників порядку укриття в захисних спорудах цивільного захисту та навчання персоналу з обслуговування захисних споруд цивільного захисту їх утриманню відповідно до Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 року за № 879/32331;
- проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту з урахуванням вимог техногенної безпеки.
3. Забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об’єктах у випадках, визначених Кодексом, здійснюється шляхом:
- оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на підпорядкованих небезпечних об’єктах відповідної галузі;
- інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об’єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об’єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
- інформування органів управління та сил цивільного захисту про аварійні та небезпечні ситуації, розвиток яких призвів або міг призвести до аварії і завдати шкоди життю та здоров’ю населення і навколишньому середовищу;
- розміщення інформації про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації;
- організації заходів із захисту своїх працівників від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
- утворення об’єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, створення необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази, забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;
- здійснення навчання працівників правилам техногенної безпеки;
- підтримання готовності створених диспетчерських служб;
- розроблення аварійних планів об’єктів, де здійснюється практична діяльність, пов’язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;
- розроблення планів локалізації та ліквідації аварій;
- декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
- створення, експлуатації і технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;
- створення та утримання в робочому стані засобів зв’язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням;
- аварійно-рятувального обслуговування небезпечних об’єктів;
- створення об’єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;
- здійснення за власні кошти заходів, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
- розроблення заходів щодо забезпечення техногенної безпеки з урахуванням досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;
- фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки;
- виконання інших завдань і заходів техногенної безпеки з урахуванням вимог чинного законодавства України».
Отже, якщо, наприклад, не буде виконано припис, складений працівником ДСНС, який містить вимогу щодо розроблення в установленому порядку документів планування з питань цивільного захисту (плану цивільного захисту на особливий період, плану реагування на надзвичайні ситуацій, плану заходів з евакуації тощо) – це може бути достатньою та самостійною підставою для притягнення відповідних посадових осіб як мінімум до адміністративної відповідальності, оскільки її чітко передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення:
Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки
Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 188-8. Невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки
Невиконання приписів, розпоряджень чи постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб – підприємців від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб – підприємців від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А що ж буде, якщо взагалі не допускати на об’єкт посадову особу ДСНС, щоб у неї не було підстав скласти відповідні документи за результатами заходів державного нагляду (контролю)?
Для цього є відповідні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення:
Стаття 185-14. Створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній з проведенням перевірок
Створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній з проведенням перевірок, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 188-16. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру
Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ну а що ж буде у випадку, якщо взагалі не брати до уваги вимоги представників ДСНС? Відповідь на це питання можна знайти вже у Кримінальному кодексі України:
Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки
1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, –
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, –
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Тому відповідь на питання, чи варто ігнорувати законні вимоги представників ДСНС, є доволі однозначним: точно не варто. Відповідальність за це існує і вона не є абстрактною. Це по-перше. А по-друге (хоча по змісту на першому місці), це питання безпеки життя і здоров’я людей.
Залишайте свої запитання або діліться думками в коментарях або пишіть нам на електронну пошту.
Щоб не пропустити оновлення підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/shieldfire.com.ua.
Переглянути всі публікації можна за посиланням: https://shieldfire.com.ua/publications/