Продовжуючи тему, підняту у попередній статті (Свіжий погляд на статтю 32 Кодексу цивільного захисту України, або як не заплутатися в захисних спорудах цивільного захисту), пропонуємо вам разом з нами спробувати структурувати процес вибору об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту для укриття населення залежно від належності (або неналежності) до визначених категорій, специфіку такого вибору для періодів мирного часу та особливого періоду, а також зупинитися на питаннях укриття населення під час розробки проектної документації на будівництво об’єктів.

У публікації проговоримо, чому помилковим є твердження про можливість укриття населення в цілому у найпростіших та/або первинних укриттях як загальноприйняте правило, чому укриття більшої частини населення передбачене саме ПРУ і, в решті решт, коли ж тоді можна передбачати укриття в найпростіших укриттях. Чому виникають такі питання? Тому що на сьогодні чимало людей, в тому числі і спеціалістів та експертів у сфері містобудування, хибно тлумачать норми Кодексу цивільного захисту України (далі також – Кодекс), зазначаючи, що стаття 32, яку ми вже згадували у попередній публікації, визначає чіткі категорії населення людей, укриття яких передбачено в сховищах та ПРУ, залишаючи можливість вважати, що всі решта (в тому числі пересічні мешканці житлової забудови) автоматично залишаються поза цими межами, а отже підпадають під укриття в найпростіших укриттях. Чому вони хибні? Давайте розбиратися. Для цього відкриваємо статтю 32 Кодексу цивільного захисту України, а якщо бути більш конкретними, то її частину 3, яка визначає, хто і де підлягає укриттю. Ця частина третя має п’ять абзаців відповідно до 5 видів об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту: сховища, ПРУ, СПП з захисними властивостями сховища чи ПРУ, первинні (мобільні) укриття, найпростіші укриття. І по кожному з них визначено ті групи населення, які повинні/можуть укриватися в них та/або умови такого можливого укриття. Тепер по порядку.

Сховища.

Тут питань в цілому не виникає. Частина 3 статті 32 Кодексу досить чітко визначає всі випадки обов’язкового укриття у цих видах захисних споруд: а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, а також працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них; в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів; г) пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; ґ) працівники найбільшої працюючої зміни об’єктів критичної інфраструктури, віднесених до 1 та 2 категорії критичності, розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; Слід звернути увагу, що обов’язковим є виконання одночасно всіх умов, які зазначені для тієї чи іншої категорії населення, наприклад, для  закладів охорони здоров’я мають спрацювати дві умови:

• працівники та відвідувачі не підлягають евакуації в безпечне місце;
• заклади охорони здоров’я перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів.

У разі, якщо не виконується хоча б одна з вказаних у положеннях Кодексу умов, можна стверджувати, що відповідні категорії населення не підлягають обов’язковому укриттю у сховищах.

Протирадіаційні укриття (ПРУ).

Далі, наступний абзац частини третьої статті 32 Кодексу стосується укриття в протирадіаційних укриттях (ПРУ). Дослівно норма звучить так: «у протирадіаційних укриттях (укриттю підлягають) – населення, зокрема працівники підприємств, установ, організацій, об’єктів критичної інфраструктури, пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, учасники освітнього процесу, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах». І ось тут у багатьох спеціалістів виникають хибні думки, які полягають в тому, що  слово «зокрема» чомусь нівелюється та губиться, внаслідок чого приймається рішення про те, що в ПРУ укриттю підлягають виключно 1) працівники підприємств, установ, організацій, 2) працівники об’єктів критичної інфраструктури, 3) пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, 4) учасники освітнього процесу. Однак, повертаючись до оригінального звучання норми, ми бачимо, що укриттю в ПРУ підлягає населення (тобто, населення в цілому), крім тих, хто підлягає укриттю в сховищах. Ті категорії населення, які перелічені після коми та слова «зокрема», лише розкривають можливі випадки та деталізацію, при цьому не звужуючи поняття «населення» тільки до таких категорій. В цьому можна переконатися, коли звернутися до мовознавців за тлумаченням слова «зокрема»: у сполученні з іменниками це слово вживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного.  Так само слід звернути увагу, що по всьому тексту Кодексу слово «населення» вживається у широкому його розумінні, тобто включає в себе всі категорії людей незалежно від їх віку, статі та соціального статусу, що перебувають за місцем постійного проживання, на лікуванні в закладах охорони здоров’я, є учасниками освітнього процесу, працюють на підприємствах, в установах та організаціях, у сфері обслуговування, в інших суб’єктах господарювання або користуються їх послугами, тобто є відвідувачами, і так далі. Зважаючи на все вищенаведене, саме у ПРУ підлягає укриттю більша частина населення (фактично ж – все населення, крім того, для якого встановлена обов’язкова вимога укриттю у сховищах). Інше питання, що фактично це правило в силу тих чи інших обставин, на дослідженні яких ми наразі не будемо зупинятися, не дотримується і не може бути дотримано (враховуючи відсутність необхідної кількості таких захисних споруд).

Споруди подвійного призначення.

Щодо споруд подвійного призначення, то, як ми вже зазначали, вони можуть бути двох видів: з захисними властивостями сховища та з захисними властивостями ПРУ. Відповідно, укриватися в СПП з захисними властивостями сховищ можуть ті категорії населення, які визначені як обов’язкові випадки для укриття в сховищах, а в СПП з захисними властивостями ПРУ – інше населення. При цьому єдиним винятком для укриття в СПП (незалежно від захисних властивостей) є ті категорії населення, які підлягають укриттю у захисних спорудах, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням, а саме: 1) в яких розташовані пункти управління; 2) які призначені для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки; 3) які розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій; 4) які призначені для укриття працівників об’єктів критичної інфраструктури, віднесених до 1 та 2 категорії критичності.

Первинні (мобільні) та найпростіші укриття.

Щодо первинних (мобільних) і найпростіших укриттів, то обидва з названих видів об’єктів фонду захисних споруд можуть мати місце виключно в особливий період. При цьому перші (первинні укриття) розраховані для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості шляхом зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій, у них підлягає укриттю населення, яке перебуває у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо), як вже зазначалося, в особливий період. Другі – найпростіші  укриття – можуть бути застосовані для укриття населення виключно в умовах тимчасової недостатності інших об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, і знову ж таки, виключно в особливий період. З наведеного можна зробити висновок, що можливість  використання первинних та найпростіших укриттів викликана тим фактом, що на сьогодні фонд об’єктів ЗСЦЗ є недостатнім, а повноцінні ЗСЦЗ та СПП можуть забезпечити захист не більше 10 % населення. Саме тому Кодексом передбачено можливість використання для укриття окремих споруд будівель, приміщень, що вже експлуатуються, але побудовано для задоволення зовсім інших потреб: цокольних або підвальних приміщень, інших споруд підземного простору, якщо в них будуть створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин),  у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів. Технічні вимоги до найпростіших укриттів відсутні, через що вони можуть не мати будь-яких захисних властивостей, а тільки зменшувати непряму дію на людей небезпечних чинників.  Тому в проектній документації неможливо передбачати для укриття населення найпростіші укриття, а потрібно враховувати виключно захисні споруди цивільного захисту або СПП. Ну і потрібно пам’ятати, що облаштування найпростішого укриття на існуючому об’єкті як виключного заходу на період воєнного часу не звільняє суб’єкта господарювання від влаштування повноцінної захисної споруди чи СПП з відповідними захисними властивостями у майбутньому. Сподіваємося, що надана нами інформація була для вас цікавою та корисною. Ми завжди раді зворотному зв’язку щодо визначення питань, які є актуальними для їх висвітлення у наших майбутніх публікаціях. Залишайте свої запитання або діліться думками в коментарях або пишіть нам на електронну пошту: info@shieldfire.com.ua. Щоб не пропустити оновлення підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/shieldfire.com.ua. Переглянути всі публікації можна за посиланням: https://shieldfire.com.ua/publications/