Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс) встановлено обов’язок суб’єктів господарювання усіх форм власності забезпечувати своїх працівників засобами колективного захисту.

Відповідно до норм статті 32 Кодексу до засобів колективного захисту, зокрема, належать об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, а саме:

• захисні споруди (сховища та протирадіаційні укриття);
• споруди подвійного призначення (згідно з ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту» із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів);
• найпростіші укриття (на сьогодні спроектовані та побудовані бути не можуть, оскільки відсутні відповідні будівельні та/або інші технічні норми, за якими їх можна спроектувати та побудувати. Відповідно до чинного законодавства України такі укриття облаштовуються в існуючих будівлях і спорудах різного призначення).

Вищезазначені споруди (захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття) складають фонд захисних споруд.

Відповідно до ст. 32 Кодексу, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1. 1) сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2. 2) протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення – наземні  або підземні будівлі/споруди чи їх окрема частина, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

Щодо особливостей проектування захисних споруд та споруд подвійного призначення

Захисні споруди та споруди подвійного призначення проектуються та будуються відповідно до вимог ДБН В.2.2-5-97.

Проектування та будівництво споруд подвійного призначення здійснюється з урахуванням вимог будівельних норм, що встановлюють вимоги до будівель (споруд, приміщень) основного функціонального призначення, вичерпний перелік яких визначено у Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі – Порядок використання).

Разом з цим, ДБН В.2.2-5-97 визначено, що проектування захисних споруд, за винятком таких споруд, що мають перебувати у постійній готовності до використання за призначенням (а саме: в яких розташовані пункти управління; призначених для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки; розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій) має здійснюватися з урахуванням їх використання для  господарських, культурних і побутових потреб за призначенням, визначеним Порядком використання.

Таким чином, щодо проектування та будівництва захисних споруд та споруд подвійного призначення основна різниця полягає у тому, що захисна споруда насамперед проектується за основним функціональним призначенням – для укриття населення, й під час проектування враховуються додаткові умови для її використання за іншим призначенням, а споруда подвійного призначення насамперед проектується за її основним функціональним призначенням (господарським, культурним, побутовим), й під час проектування враховуються додаткові вимоги до проектування захисних споруд.

Але й захисні споруди та споруди подвійного призначення повинні мати нормативні захисні властивості, передбачені для відповідних захисних споруд (сховищ або протирадіаційних укриттів).

Щодо особливостей введення захисних споруд та споруд подвійного призначення в експлуатацію

Порядок введення в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

Разом з цим захисні споруди вводяться в експлуатацію з урахуванням вимог ДСТУ 9107:2021 «Захисні споруди цивільного захисту. Методи випробування».

Експлуатаційна придатність споруд подвійного призначення визначається відповідно до вимог технічних норм, встановлених до будівель (споруд, приміщень) відповідного основного функціонального призначання, з урахуванням вимог ДСТУ 9107:2021.

Технічна інвентаризація захисних споруд здійснюється на такий об’єкту будівництва виключно як на захисну споруду (з оформленням одного технічного паспорта).

Технічна інвентаризація споруд подвійного призначення здійснюється із складанням двох технічних паспортів:

один на будівлю (споруду, приміщення) основного функціонального призначення;

другий – за формою як на захисну споруду.

Щодо особливостей постановки на облік захисних споруд та споруд подвійного призначення

Порядок постановки на облік захисних споруд та споруд подвійного призначення визначено Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі – Порядок створення), а також Вимогами щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі – Вимоги щодо нумерації), затвердженими наказом МВС від 09.07.2018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331879/32331 (далі – наказ МВС).

Відповідно до норм Порядку створення ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Для забезпечення ведення обліку захисних споруд МВС запроваджує систему їх нумерації (присвоєння облікових номерів). Спорудам подвійного призначення облікові номери не присвоюються.

Згідно з нормами Порядку створення та Вимог щодо нумерації документальний облік захисних споруд ведеться центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування шляхом складення на них паспортів та облікових карток захисної споруди, які оформлюються на підставі технічного паспорта на захисну споруду, складеного на неї за результатами технічної інвентаризації, з внесенням відповідних відомостей до книги обліку захисних споруд .

Споруда подвійного призначення ставиться на облік вищезазначеними суб’єктами владних повноважень також після проведення технічної інвентаризації (на підставі технічного паспорта), але без оформлення паспорта, облікової картки та присвоєння номера, шляхом занесення відповідних відомостей тільки до книги обліку.

Захисні споруди також ставляться на загальнодержавний електронний облік захисних споруд, що ведеться ДСНС. Така норма щодо споруд подвійного призначення на сьогодні у законодавстві відсутня.

Щодо проведення оцінювання стану готовності захисних споруд та споруд подвійного призначення, їх укомплектованості та утримання

На сьогодні відповідно до законодавства різниця із зазначених питань між захисними спорудами та спорудами подвійного призначення відсутня.

Щодо порядку виключення захисних споруд та споруд подвійного призначення з обліків і фонду захисних споруд (загальноприйнятий сленг – списання)

Відповідно до норм Порядку створення зняття захисних споруд з обліку фонду захисних споруд здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування після їх виключення за погодженням з ДСНС з фонду захисних споруд.

Зняття захисних споруд із загальнодержавного електронного обліку захисних споруд здійснюється ДСНС та її територіальними органами, що ведуть електронний облік на відповідних територіях, після зняття захисних споруд з обліку фонду захисних споруд, що ведеться міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування та балансоутримувачами.

Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість (далі – Вимоги щодо критеріїв) для прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування рішень щодо виключення за погодженням з ДСНС захисних споруд з фонду таких споруд затверджено наказом МВС.

Зокрема, Вимогами щодо критеріїв визначено вичерпний перелік випадків, у разі настання яких захисту споруду може бути виключено з відповідних фонду та обліків, а також вичерпний перелік документів, що мають це підтверджувати. Остаточне рішення (погодження) із значеного питання приймає ДСНС.

Натомість Вимогами щодо нумерації встановлено, що споруди подвійного призначення виключаються з фонду та знімаються з обліку не тільки у разі настання випадків, визначених Вимогами щодо критеріїв, але й у випадку виведення у встановленому законодавством порядку з експлуатації об’єктів нерухомого майна, до складу якого входять споруди подвійного призначення. Крім того, погодження з ДСНС щодо виключення з фонду та обліків захисних споруд споруд подвійного призначення законодавством не вимагається.

Таким чином, у разі необхідності знесення (реконструкції, капітального ремонту) будівлі (споруди) до складу якої входить захисна споруда, виведення такої споруди з експлуатаціє має здійснюватися за погодженням з ДСНС. Якщо до складу об’єкта будівництва входить споруда подвійного призначення, погодження з ДСНС (як і будь-якими іншими суб’єктами владних повноважень) не потрібне.

 Щодо практики утримання та експлуатації захисних споруд і споруд подвійного призначення

Досвід (вивчення практики) утримання, використання та експлуатації захисних споруд свідчить про економічну недоцільність, а в ряді випадків – неможливість утримання захисних споруд, що не використовуються для господарських, побутових та культурних потреб через відсутність (економічну недоцільність) виділення коштів на їх утримання.

Натомість споруди подвійного призначення у переважній більшості випадків утримуються належним чином.