Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

Параметричний метод нормування – «панацея» від усіх лих чи альтернативний спосіб нормування?

Параметричний метод нормування – «панацея» від усіх лих чи альтернативний спосіб нормування

Наразі в багатьох джерелах масової інформації лунають вислови, що параметричний метод нормування у будівництві «розв’яже» руки забудовникам та проектувальникам, дозволить творчо підходити до проектування споруд різного функціонального призначення і підвищить кількісні та якісні показники у будівництві. Розпорядчий метод, навпаки, жорстко диктує вимоги щодо проектування будівель, сковує політ думки архітекторів, заважає впровадженню новітніх технологій та будівельних матеріалів на ринок України.

Але чи треба водночас повністю відмовлятися від розпорядчого методу нормування та переходити до параметричного методу? Тобто, чи доцільно так різко змінювати курс та змінювати полюси?

На сьогодні параметричний метод нормування має ряд суттєвих недоліків (принаймні, в українських реаліях), які можуть звести нанівець ту мету, яку ставить перед собою його провадження. Головними з таких недоліків можна назвати:

  • відсутність в Україні розроблених та затверджених методик, програмних комплексів для моделювання тощо, які дозволять проектувальнику перевірити запропоновані ним проектні рішення з метою забезпечення належного рівня безпеки, в тому числі пожежної безпеки;
  • відсутність достатньої кількості висококваліфікованих фахівців, які можуть проводити моделювання в програмних комплексах та використовувати різноманітні методики розрахунків.

 

Враховуючи наведене, можливо, слід поступово створювати другу, паралельну розпорядчому методу, гілку параметричного нормування, повністю не відмовляючись від варіанту застосування розпорядчого метода.

Це дасть змогу забудовникам та проектувальникам вирішувати, яким методом користуватися під час проектування того чи іншого об’єкта будівництва: розпорядчим чи параметричним.

Якщо обирається розпорядчий метод, то слід використовувати будівельні норми, які створені на основі розпорядчого методу. При цьому, знімається тягар відповідальності за те чи інше проектне рішення, але водночас звужуються можливості для «польоту думки».

Якщо ж обрано параметричний метод, то відповідальність за більшість проектних рішень лягає на проектувальника. Він має підтвердити запропоновані ним рішення. Але при цьому він має більше можливостей для прийняття тих чи інших проектних рішень.

З часом, через декілька років, за допомогою експертних організацій, наприклад, можна буде визначити готовність України до повного переходу до параметричного методу. Для цього щонайменше можна буде підготувати статистичні дані: скільки об’єктів запроектовано за розпорядчим методом, а скільки за параметричним.

Якщо об’єктів за розпорядчим методом буде мало, то це означатиме повну готовність будівельного ринку до скасування цього методу та, відповідно, всіх будівельних норм, в основі розроблення яких він лежить. Якщо ж кількість таких об’єктів залишатиметься значною, то варто продовжити існування обох методів ще на певний період.

Адже, чим більше можливостей буде у проектувальника, том більше він буде почувати себе вільною творчою людиною, яку не «заганяють» з одних «рамок» в інші.

Параметричний чи розпорядчий методи нормування

До слова, приклади створення двох паралельних гілок у будівництві вже відомі.

Так, ще у 2011 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2011 р. № 547 «Про затвердження Порядку застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу».

Відповідно до цієї постанови для проектування об’єктів замовник разом з проектувальником може застосовувати будівельні норми, розроблені на основі національних технологічних традицій, або будівельні норми, гармонізовані з нормативними документами ЄС, що обумовлюється в завданні на проектування.

При цьому, у проектній документації на один об’єкт не можуть одночасно застосовуватися будівельні норми, розроблені на основі національних технологічних традицій, та будівельні норми, гармонізовані з нормативними документами ЄС.

Таке рішення може бути і для двох гілок нормування: у проектній документації на один об’єкт не можуть застосовуватись будівельні норми, розроблені на основі розпорядчого та параметричного методів нормування.

 

Яка ваша думка з цього питання?

Залишити відповідь до Наталія Скасувати відповідь

Увійдіть або заповніть поля нижче. Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені*

2 коментарі

Наталія

В ЗУ визначені три!!! методи нормування у будівництві: розпорядчий, параметричний і цільовий.
Вибір методу має залежати від особливостей об’єкта нормування, але параметричному методу надається перевага.
В статті переплутані поняття
– вибір методу нормування (нормування – діяльність із розроблення, погодження, перевірки, затвердження, внесення змін, … ДБН, ГБН);
– і вибір яким методом користуватися під час проектування.

параметричний метод нормування у будівництві – спосіб формування вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає встановлення цілей та/або параметрів безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування у будівництві (критерію, вимоги до експлуатаційної характеристики та/або її показників);

розпорядчий метод нормування у будівництві – спосіб формування вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає поелементний опис об’єкта нормування у будівництві (встановлення рішення, конструкції, матеріалу, які не передбачають альтернатив);

цільовий метод нормування у будівництві – спосіб формування вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає встановлення цілі та конкретних критеріїв оцінки технічних характеристик об’єкта нормування у будівництві.
Цільовий метод є компромісним і поєднує два попередніх.
Що до недоліків, то це зовсім до іншого, не плутайте методи проектування об’єктів і способи формування вимог до об’єкта у будівництві.
вислів: “Якщо ж обрано параметричний метод, то відповідальність за більшість проектних рішень лягає на проектувальника” не відповідає дійсності як вислів, що “Якщо обирається розпорядчий метод,… знімається тягар відповідальності за те чи інше проектне рішення”. Це дуже “вільне” трактування Кодексу про адміністативні порушення.
Питання дійсно цікаве, перегляд ДБН і ГБН потребує комплексних планів і значних коштів. Можливі помилки, які можуть бути виправлені професійним обговоренням конкретних будівельних норм.

    admin

    В більшості згодні із Вашими зауваженнями, але цікавить Ваша думка щодо подальшого нормування у будівництві, а саме: чи потрібно повністю перевести всю нормативну базу України на параметричний метод нормування АБО слід створити дві паралельні гілки за параметричним і розпорядчим методами нормування та надати можливість забудовнику та проектувальнику самім вирішувати яким методом вони будуть користуватися під час проектування конкретно взятого об’єкта будівництва.