Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

Параметрический метод нормирования — «панацея» от всех бед или альтернативный способ нормирования?

Параметричний метод нормування – «панацея» від усіх лих чи альтернативний спосіб нормування

Сейчас во многих источниках массовой информации звучат высказывания, что параметрический метод нормирования в строительстве «розвяжет» руки застройщикам и проектировщикам, позволит творчески подходить к проектированию сооружений различного функционального назначения и повысит количественные и качественные показатели в строительстве. Распорядительный метод, наоборот, жестко диктует требования по проектированию зданий, сковывает полет мысли архитекторов, мешает внедрению новейших технологий и строительных материалов на рынок Украины.

Но надо одновременно полностью отказываться от распорядительного метода нормирования и переходить к параметрическому методу? То есть, целесообразно так резко менять курс и менять полюса?

На сегодня параметрический метод нормирования имеет ряд существенных недостатков (по крайней мере, в украинских реалиях), которые могут свести на нет ту цель, которую ставит перед собой его производства. Главными из таких недостатков можно назвать:

  • отсутствие в Украине разработанных и утвержденных методик, программных комплексов для моделирования и т.д., которые позволят проектировщику проверить предложенные им проектные решения с целью обеспечения надлежащего уровня безопасности, в том числе пожарной безопасности;
  • отсутствие достаточного количества высококвалифицированных специалистов, которые могут проводить моделирование в программных комплексах и использовать различные методики расчетов.

 

Учитывая приведенное, возможно, следует постепенно создавать вторую, параллельную распорядительному методу, ветвь параметрического нормирования, полностью не отказываясь от варианта применения распорядительного метода.

Это позволит застройщикам и проектировщикам решать, каким методом пользоваться при проектировании того или иного объекта строительства: распорядительным или параметрическим.

Если избирается распорядительный метод, то следует использовать строительные нормы, которые созданы на основе распорядительного метода. При этом, снимается груз ответственности за то или иное проектное решение, но в то же время сужаются возможности для «полета мысли».

Если же выбрана параметрический метод, то ответственность за большинство проектных решений ложится на проектировщика. Он должен подтвердить предложенные им решения. Но при этом он имеет больше возможностей для принятия тех или иных проектных решений.

Со временем, через несколько лет, с помощью экспертных организаций, например, можно будет определить готовность Украины к полному переходу к параметрического метода. Для этого не менее можно будет подготовить статистические данные: сколько объектов запроектировано по распорядительным методом, а сколько за параметрическим.

Если объектов по распорядительным методом будет мало, то это будет означать полную готовность строительного рынка к отмене этого метода и, соответственно, всех строительных норм, в основе разработки которых он лежит. Если же количество таких объектов будет оставаться значительным, то следует продолжить существование обоих методов еще на некоторое время.

Ведь, чем больше возможностей будет у проектировщика, тем больше он будет чувствовать себя свободным творческим человеком, которого не «загоняют» из одних «рамок» в другие.

Параметричний чи розпорядчий методи нормування

К слову, примеры создания двух параллельных ветвей в строительстве уже известны.

Так, еще в 2011 году было принято постановление Кабинета Министров Украины от 23 мая 2011 № 547 «Об утверждении Порядка применения строительных норм, разработанных на основе национальных технологических традиций, и строительных норм, гармонизированных с нормативными документами Европейского Союза».

Согласно этому постановлению для проектирования объектов заказчик вместе с проектировщиком может применять строительные нормы, разработанные на основе национальных технологических традиций, или строительные нормы, гармонизированные с нормативными документами ЕС, оговаривается в задании на проектирование. При этом, в проектной документации на один объект не могут одновременно применяться строительные нормы, разработанные на основе национальных технологических традиций, и строительные нормы, гармонизированные с нормативными документами ЕС.

Такое решение может быть и для двух ветвей нормирования: в проектной документации на один объект не могут применяться строительные нормы, разработанные на основе распорядительного и параметрического методов нормирования.

А каково ваше мнение по этому вопросу?

Добавить комментарий для admin Отменить ответ

Войдите или заполните поля ниже. Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

2 комментария

Наталія

В ЗУ визначені три!!! методи нормування у будівництві: розпорядчий, параметричний і цільовий.
Вибір методу має залежати від особливостей об’єкта нормування, але параметричному методу надається перевага.
В статті переплутані поняття
— вибір методу нормування (нормування — діяльність із розроблення, погодження, перевірки, затвердження, внесення змін, … ДБН, ГБН);
— і вибір яким методом користуватися під час проектування.

параметричний метод нормування у будівництві – спосіб формування вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає встановлення цілей та/або параметрів безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування у будівництві (критерію, вимоги до експлуатаційної характеристики та/або її показників);

розпорядчий метод нормування у будівництві – спосіб формування вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає поелементний опис об’єкта нормування у будівництві (встановлення рішення, конструкції, матеріалу, які не передбачають альтернатив);

цільовий метод нормування у будівництві – спосіб формування вимог до об’єкта нормування у будівництві, який передбачає встановлення цілі та конкретних критеріїв оцінки технічних характеристик об’єкта нормування у будівництві.
Цільовий метод є компромісним і поєднує два попередніх.
Що до недоліків, то це зовсім до іншого, не плутайте методи проектування об’єктів і способи формування вимог до об’єкта у будівництві.
вислів: «Якщо ж обрано параметричний метод, то відповідальність за більшість проектних рішень лягає на проектувальника» не відповідає дійсності як вислів, що «Якщо обирається розпорядчий метод,… знімається тягар відповідальності за те чи інше проектне рішення». Це дуже «вільне» трактування Кодексу про адміністативні порушення.
Питання дійсно цікаве, перегляд ДБН і ГБН потребує комплексних планів і значних коштів. Можливі помилки, які можуть бути виправлені професійним обговоренням конкретних будівельних норм.

    admin

    В більшості згодні із Вашими зауваженнями, але цікавить Ваша думка щодо подальшого нормування у будівництві, а саме: чи потрібно повністю перевести всю нормативну базу України на параметричний метод нормування АБО слід створити дві паралельні гілки за параметричним і розпорядчим методами нормування та надати можливість забудовнику та проектувальнику самім вирішувати яким методом вони будуть користуватися під час проектування конкретно взятого об’єкта будівництва.