Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

Як проводиться ідентифікація потенційно небезпечного об’єкта та об’єкта підвищеної небезпеки

Як проводиться ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта

Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» поклав ряд зобов’язань на Кабінет Міністрів України, і на його виконання сам Кабмін та підпорядковані йому органи державної виконавчої влади розробили документи, необхідні для реалізації вимог цього Закону. Перший з них, на який варто звернути увагу – це те як проводиться ідентифікація потенційно небезпечного об’єкта та об’єкта підвищеної небезпеки, затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованим в Мінюсті України 20 березня 2006 р. за №286/12160.

Перша частина матеріалу – Що таке потенційно небезпечний об’єкт та об’єкт підвищеної небезпеки

Відповідно до положень названого документа, ідентифікація передбачає «аналіз структури об’єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС [себто надзвичайної ситуації], а також визначення рівнів можливих НС». Розгляду та урахуванню підлягають як внутрішні (об’єктові), так і зовнішні чинники (зокрема, природні явища та аварії на об’єктах, які розташовано поблизу).

Встановлення термінів проведення ідентифікації покладається на уповноважені органи влади, а саму її – на відповідальних осіб об’єктів господарської діяльності. Крім того, ці особи «узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту». Сама процедура ідентифікації ПНО проводиться за такими етапами (спрощено):

– вибирання кодів можливих НС;

– аналізування вибраних показників ознак НС та визначення їх порогових значень;

– виявлення джерел небезпеки, що можуть спричинити НС;

– визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел;

– визначення видів, кількості та класів наявних небезпечних речовин;

– оцінювання зони поширення НС для кожного з виявлених джерел (до речі, відповідно до ряду інших нормативних документів);

– оцінювання можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки;

– встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел небезпеки;

– визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких зареєстровано або необхідно зареєструвати об’єкт;

– визначення відповідності об’єкта чинним нормативно-правовим актам.

Процес ідентифікації передбачає користування як матеріалами, наведеними у цитованій методиці, так і іншими нормативними документами, не кажучи вже про спеціальні знання і навички, які мало хто має. Це означає, що спроба недосвідченої особи зайнятися цими питаннями може вилитися не тільки в гаяння часу, але й призвести до «несприятливих» висновків. Наприклад, об’єкт може бути помилково віднесений до ПНО, не будучи таким, що призведе до необхідності його реєстрації та подальших перевірок. Якщо ж згадати про ці самі джерела небезпеки та якою вона буває, то простіше сказати, яке обладнання ними не є, аніж яке належить до цих джерел. Тим, хто хоче ознайомитися з питанням докладніше, радимо ознайомитися з додатками 2, 3 до Методики.

 

Гірший варіант

Як вже відомо читачеві, ПНО за певних обставин може бути ідентифікований як ОПН. Для цього свого час розробили Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки і Порядок декларування та обліку об’єктів підвищеної небезпеки. «Щасливці», яким доведеться з цим зіткнутися, мусять реалізувати також вимоги, викладені в Порядку декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. Усі ці документи затверджено постановою КМУ від 11 липня 2002 р. №956.

Порогові значення, у разі перевищення яких ПНО «перетворюється» на ОПН, встановлено для таких категорій речовин (про докладнішу їх класифікацію умовчуємо):

1) горючі (займисті) гази;

2) горючі рідини;

3) горючі рідини, нагріті під тиском;

4) вибухові речовини;

5) речовини-окисники;

6) високотоксичні та токсичні речовини;

7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів).

Відповідно до п. 3 Порядку, «Суб’єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об’єкта, організовує проведення його ідентифікації». Здійснюється це виходячи з порогових значень кількості наявних небезпечних речовин, а сам документ встановлює також складну класифікацію ОПН залежно від ряду параметрів.

За результатами ідентифікації ОПН суб’єкт господарювання повинен скласти відповідне повідомлення і подати його у двотижневий термін «відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради». І якщо виконавець цієї роботи не є висококваліфікованим спеціалістом, уникнути тяганини з вирішенням решти організаційних питань украй складно…

Коли ж власникові/керівникові ОПН здається, що вогонь, воду і мідні труби пройдено, постає нова проблема – складання декларації безпеки об’єкта. Вона має містити:

– результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

– оцінку готовності до експлуатації ОПН відповідно до вимог безпеки промислових об’єктів;

– перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

– відомості про заходи щодо локалізації і ліквідації можливих наслідків аварій.

Сама ж декларація підлягає експертизі спеціалізованими установами, яка також може стати каменем спотикання.

Наостанок слід зауважити, що всі вищезгадані документи підлягають періодичному «оновленню» навіть за стабільного режиму функціонування об’єкта. Якщо ж мають місце певні зміни, то може статися так, що відповідальна посадова особа не займатиметься майже нічим, окрім реалізації вимог вищезгаданих нормативних актів. Усвідомлюючи, що займатися цим мало кому цікаво, наша компанія хотіла б запропонувати керівникам об’єктів, на які поширюватися ці документи, відповідні послуги. Ми можемо виконати належні роботи швидко та якісно, з тим щоб у вас не було проблем з ними, і здійснювати «супровід» вашого об’єкта в майбутньому.

Слідкувати за оновленнями можна підписавшись на нашу фейсбук сторінку: https://www.facebook.com/shieldfire.com.ua

Залишити відповідь

Увійдіть або заповніть поля нижче. Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені*