Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

Законопроект 7398 або «Закон про укриття»: що відомо про прийняті зміни

29 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» (проект Закону 7398).

Вказаний Закон більш відомий в широких масах як Закон про бомбосховища чи Закон про укриття. В принципі, з цілком зрозумілих причин.

Хоча, насправді, сфера регулювання проекту Закону 7398 цим не обмежується, а пропоновані зміни щодо забезпечення вимог цивільного захисту є ширшими, аніж запровадження вимог по наявності,  утриманню та експлуатації укриттів.

 

Спробуємо їх тезисно виокремити у нашому огляді.

  1. Перша група змін стосується розділу по інженерно-технічним заходам цивільного захисту (у сфері проектування скорочено вживається як ІТЗ ЦЗ).

Цей розділ дуже часто також асоціюють з проектними рішеннями по захисним спорудам. Але, як і у випадку характеристики самого законопроекту 7398, це не зовсім вірна позиція. Розділ ІТЗ ЦЗ по суті своїй представляє узагальнену характеристику заходів цивільного захисту, які передбачені проектними рішеннями на будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єкту. Такі конкретні рішення містяться, зазвичай, у відповідних розділах, наприклад, конструктивні рішення, опалення та  вентиляція, системи протипожежного захисту, водопостачання та інші.

Розділ ІТЗ ЦЗ їх узагальнює, зводить до купи, обґрунтовує необхідність та доцільність і достатність їх застосування з прив’язкою до характеристики об’єкта будівництва, його місця знаходження, розташованих поряд об’єктів та з урахуванням вимог чинних державних будівельних норм, стандартів і правил.

Але досить часто було проблематично на практиці розробляти розділ ІТЗ ЦЗ по об’єкту без прив’язки до розробки містобудівної документації.

З набранням чинності Закону, вносяться відповідні зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов’язковості наявності розділу з інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях. Затвердження такої документації без вказаного розділу забороняється.

Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.

Щодо обов’язковості розділу ІТЗ ЦЗ у складі проектної документації, то якщо раніше це питання регулювалося державними будівельними нормами по складу і змісту, то тепер воно фіксується на рівні закону.

Так, відповідно до статті 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», розділ ІТЗ ЦЗ повинен бути обов’язково у складі ПД на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними «СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб. При цьому такі проектні рішення повинні забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Вимоги щодо обов’язковості ІТЗ ЦЗ для таких об’єктів застосовуються для об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких буде отримано після набрання чинності прийнятим Законом.

Недотримання вимог, які будуть передбачені розробленим розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, може слугувати достатньою самостійною підставою для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифікату готовності.

 

  1. Друга група змін пов’язана з власне захисними спорудами цивільного захисту, їх утриманням та експлуатацією

Передбачені зміни у Кодекс цивільного захисту України стосовно споруд подвійного призначення (які споруди та за яких умов можна такими вважати), щодо істотних умов договорів оренди захисних споруд, підстав для їх розірвання, приведення у готовність до прийому населення у разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту та/або її складових у режим підвищеної готовності.

Так, до споруд подвійного призначення відносять наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані  для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

До істотних умов договору оренди захисної споруди віднесено підставу розірвання такого договору в односторонньому порядку у разі:

1) порушення порядку використання у мирний час захисної споруди цивільного захисту (її частини) для господарських, культурних і побутових потреб;

2) не виконання орендарем вимог щодо переведення захисних споруд у готовність до прийому населення у встановлені терміни (що не перевищує 12 годин, крім захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням).

 

  1. Третя група змін стосується розширення повноважень ДСНС як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Передбачено залучення уповноваженим органом містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, ДСНС до  розгляду на засіданні ради містобудівної документації. За результатами розгляду документації ДСНС надає свої висновки.

Також законодавчо прописано тепер і можливість звернення органу архітектурно-будівельного контролю до ДСНС з метою отримання висновку щодо виконання на об’єкті у повному обсязі вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки під час розгляду питань, пов’язаних з видачою сертифіката.

 

Ще одним нововведенням є запровадження в Законі поняття проектної документації повторного використання та експертної оцінки на неї, що проводиться експертними установами, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям; розширення користувачів Реєстру будівельної діяльності та ін.

Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

Залишити відповідь

Увійдіть або заповніть поля нижче. Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені*