Постановою КМУ від 13.09.2022 №1030 «Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки» скасовано Постанову КМУ від 11.07.202 №956 та затверджено новий Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (надалі також – ОПН). Порядок визначає процедуру віднесення об’єктів, на яких розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під землею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин, до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу. Ідентифікація ОПН проводиться суб’єктами господарювання (юридичними особами або ФОП) стосовно об’єктів, які перебувають у їх власності або користуванні. Порядок запроваджує визначення класу небезпеки небезпечної речовини (клас небезпечної речовини) та категорій небезпеки, а також основні моменти ведення Державного електронного реєстру ОПН (надалі також – Реєстр), держателем якого є ДСНС та завдяки якому забезпечується збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування з метою отримання визначеної законодавством інформації у сфері діяльності, пов’язаної з ОПН. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться в три етапи.

1. Перший етап: складаємо перелік небезпечних речовин за індивідуальними назвами, класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки, наведеними відповідно в таблицях 1 і 2 додатка 1, що розміщені або можуть розміщатися у виробничих одиницях на об’єкті згідно з проектною та технічною документацією. Слід зазначити, що у разі коли небезпечні речовини мають властивості, що дають змогу віднести їх до кількох класів небезпечних речовин або категорій небезпеки, для цілей ідентифікації ОПН застосовується найменша порогова маса небезпечних речовин. Якщо маємо справу з сумішами, то вони відповідно до їх властивостей розглядаються так само, як чисті речовини.
2. Другий етап: складаємо перелік виробничих одиниць, які містять небезпечні речовини, визначені на попередньому етапі.
3. Третій етап: визначаємо масу небезпечної речовини в кожній окремій виробничий одиниці та проводимо розрахунок загальної маси небезпечних речовин окремо для кожної індивідуальної назви небезпечної речовини, визначеної згідно з таблицею 1 додатка 1.

Виконавши всі три етапи ідентифікації, інформація, що визначена на кожному з них, підлягає внесенню до Реєстру з метою автоматизованого проведення ідентифікації і формування повідомлення за формою ОПН-1 згідно з додатком 2 та його подальшого надсилання до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта, де відбувається перевірка повноти наведеної інформації та прийняття рішення про віднесення об’єкта до ОПН відповідного класу. Таким чином, ідентифікація фактично повинна відбуватися автоматизовано в Реєстрі. Проте, звісно, до моменту його введення в дію та повноцінного функціонування, повідомлення за формою ОПН-1, що складається за результатом ідентифікації, подається до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта разом з розрахунками, які проводяться під час ідентифікації та оформляються у вигляді розрахунково-пояснювальної записки. У свою чергу ДСНС або її територіальний орган протягом 20 робочих днів після отримання від суб’єкта господарювання повідомлення про результати ідентифікації приймає рішення про віднесення (або ж не віднесення) об’єкта до ОПН відповідного класу чи виключення його з Реєстру, про що інформує суб’єкта господарювання, відповідну місцеву держадміністрацію, орган місцевого самоврядування та органи державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаній з об’єктами підвищеної небезпеки. Якщо надана інформація виявиться неповною або неточною, то ДСНС або її територіальний орган протягом 10 робочих днів після виявлення такого факту письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання. Останній повинен відпрацювати зауваження та подати відкориговане повідомлення за формою ОПН-1 в установленому порядку. Завершенням процедури ідентифікації ОПН можна вважати письмове (електронне) повідомлення ДСНС або її територіального органу суб’єкту господарювання про віднесення такого об’єкта до ОПН відповідного класу або підтвердження того, що об’єкт не віднесено до ОПН. Слід звернути увагу, що суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, які були визначені ОПН та включені до відповідних переліків до введення в дію нового Порядку, протягом року після введення в дію цього Порядку повинні провести їх ідентифікацію (відповідно до нових вимог, звісно). Щодо об’єктів, які проектуються, визначено, що їх ідентифікацію проводять замовники будівництва до затвердження проектної документації. Повторне проведення ідентифікації ОПН передбачене протягом 60 календарних днів у випадках:

• зміни форми власності або організаційно-правової форми суб’єкта господарювання;
• зміни технічних характеристик ОПН, пов’язаних із змінами кількості та/або номенклатури небезпечних речовин;
• зміни найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує ОПН;
• внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів у сфері діяльності, пов’язаній з об’єктами підвищеної небезпеки, у разі, коли це стосується порядку проведення ідентифікації ОПН або впливає на її результати.

Виключення ОПН з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС або її територіального органу на підставі розгляду наданих оператором матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та представлення підтверджуючих документів у випадках:

• зміни технічних характеристик або кількості джерел небезпеки у разі, коли на об’єкті підвищеної небезпеки зменшена сумарна маса небезпечних речовин порівняно з нормативом порогової маси за індивідуальною масою або класом небезпечної речовини;
• ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки.

Також виключення з Реєстру можливе за результатами здійснення перевірок ДСНС у разі виявлення факту ліквідації ОПН або у разі припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.