Продовжуємо обговорення даної теми, попередня стаття за посиланням.

Як показує практика, у випадку застосування супротивником звичайних озброєнь головною умовою для забезпечення надійного захисту населення є міцність та стійкість огороджувальних будівельних конструкцій відповідних споруд, спроможність цих конструкцій витримувати додаткові навантаження від місцевої та загальної дії боєприпасів, насамперед надмірного тиску у фронті повітряної ударної хвилі, забезпечувати стійкість до дії сили, викликаної кінетичною енергією маси боєприпаса, його фугасної дії, а також можливість затримувати уламки боєприпасів та кулі.

Таким чином, огороджувальні конструкції мають бути належним чином розраховані на протидію можливим негативним чинникам надзвичайних ситуацій як мирного, так і воєнного часу, а у разі неможливості забезпечення такого захисту тільки властивостями (матеріалом, геометричними розмірами) огороджувальних конструкцій, має бути передбачено додаткові види захисту.

З огляду на це найбільше для розміщення об’єктів фонду захисних споруд підходять споруди (будівлі, приміщення), розміщені нижче рівня землі, оскільки шар землі, що закриває огороджувальні будівельні конструкції, надає їм додаткового захисту та міцності.

Водночас слід пам’ятати, що в окремих випадках, наприклад в умовах підвищеного рівня ґрунтових вод, будівництво заглиблених об’єктів фонду захисних споруд є технічно неможливим або економічно недоцільним. На це потрібно звертати увагу.

У цих випадках ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», а також Зміною № 3 до вказаних норм, передбачено можливість розміщення ПРУ у наземних поверхах, а  споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ за певних умов – також й у надземних, використовуючи для цього:

• – незадимлювані сходові клітки типу Н4 (їх окремі частини) згідно з ДБН В.1.1-7, багатоквартирних житлових будинків, а також будівель і споруд іншого функціонального призначення;
• – модульні приміщення (споруди) з бетону або іншого матеріалу, що забезпечує необхідні захисні властивості, розміщені всередині об’єму поверху, будівлі, споруди або прибудовані до існуючих приміщень, будівель та споруд;
• – окремо розташовані модульні приміщення (споруди) з бетону або іншого матеріалу, що забезпечує необхідні захисні властивості.

У цих випадках можливо використання інших методів досягнення відповідними об’єктами нормативних захисних властивостей: шляхом встановлення додаткових екранів, організації багатошарового захисту тощо.

Необхідно зазначити, що будівельні норми у сфері цивільного захисту не містять методики розрахунків стійкості будівельних конструкцій до загальної та місцевої дії звичайних засобів ураження, а також вимог забезпечення стійкості відповідних об’єктів, розташованих вище рівня землі, до прогресуючого обвалення.

На сьогодні робочою групою, створеною Мінрегіоном, здійснюється розробка проекту будівельних норм на заміну ДБН В.2.2-5-97. Сподіваємося, що вимоги чинної редакції вищезазначених будівельних норм будуть удосконалені як з урахуванням світового досвіду, так й з урахуванням власного, отриманого під час організації захисту населення в умовах повномасштабної війни.

Разом з цим, слід відмітити, що чинна редакція вказаних вище будівельних норм вже сьогодні дозволяє створювати об’єкти, призначені для захисту населення, з урахуванням досвіду інших країн.

Так, можливим є проектування та будівництво захищених просторів у складі будівель і споруд (за досвідом Ізраїлю) як споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ. При цьому, доцільно такі захищені простори передбачати для укриття мешканців однієї або декількох квартир на одному поверсі загальною місткістю відповідної споруди (приміщення) до 20 осіб включно. У цьому разі мають застосовуватися спрощені об’ємно-планувальні рішення та мінімальне забезпечення інженерними системами і системами життєзабезпечення: передбачення тільки природної вентиляції з встановленням на повітрозаборах протипилових фільтрів, відсутність окремого приміщення для забрудненого одягу, передбачення замість системи каналізації біо- та хімічних туалетів, у крайньому випадку – виносної тари, з наявністю приміщення для їх встановлення, використання замість системи водопостачання баків (бутлів, інших ємностей) з водою нормованого об’єму, і головне – основного приміщення (для розміщення осіб, що підлягають укриттю) відповідної площі. Крім того, з метою протидії руйнуванню таких споруд їх доцільно розміщувати у монолітних ядрах жорсткості. Під час розрахунку захисних властивостей таких споруд також мають враховуватися показники захисних властивостей огороджувальних конструкцій, розташованих назовні за їх межами.

На сьогодні виникають певні труднощі з плануванням розміщення споруд, призначених для укриття населення, на місцевості з урахуванням нормативних радіусів збору та їх доступності для різних категорій населення.

Як наслідок, реалії сьогодення показали актуальність питання створення споруд, призначених для укриття населення на зупинках наземного громадського транспорту, поза межами нормативних радіусів збору навколо існуючих захисних споруд або споруд подвійного призначення, у разі відсутності поруч з ними існуючих об’єктів фонду захисних споруд.

У цьому випадку рішення окремих суб’єктів владних повноважень щодо зупинки під час повітряної тривоги руху наземного громадського транспорту з вимогою покинути рухомий склад виглядає не дуже коректним.

Так, вимога покинути вагони метрополітену на підземній станції перед виїздом рухомого складу на відкриту ділянку, є достатньо доцільною та обґрунтованою, оскільки така станція як споруда подвійного призначення вже розрахована для укриття населення, тому людям не потрібно шукати місце, де можливо укритися. В інших же випадках це призводить до того, що люди статично скупчуються на відкритій місцевості і є легкою мішенню для ураження, що є неприпустимим в умовах воєнного стану.

З урахуванням вказаного, рішення щодо облаштування наземних зупинок громадського транспорту, а також інших місць масового скупчення людей на відкритій місцевості спеціальними спорудами, призначеними для їх захисту від місцевої та загальної дії звичайних засобів ураження, є вимушеним, але доволі необхідним заходом.

Водночас логічним буде питання щодо віднесення таких споруд згідно з вимогами чинного законодавства до одного з видів об’єктів фонду захисних споруд, отже й щодо вимог до них.

З цього приводу необхідно зазначити таке.

Такі споруди, зведені без проектування й розрахунків, можна віднести до категорії фортифікаційних споруд і, відповідно, до найпростіших укриттів. У цьому випадку їх захисні властивості не нормуються та не визначаються, а намагання виробників таких споруд видати їх саме за захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення є абсолютно не коректними.

З іншої сторони, у разі проведення відповідних розрахунків, передбачення об’ємно-планувальних та конструктивних рішень таких споруд, навіть за спрощеною схемою, відповідно до вимог ДБН В.2.2-5-97, вжиття заходів щодо досягнення огороджувальними конструкціями нормативних захисних властивостей, вищезазначені споруди може бути побудовано, введено в експлуатацію та поставлено на облік як ПРУ або споруду подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ.

Наша група компаній «Шілд» має досвід та висококваліфікованих фахівців для того, щоб надати усім зацікавленим і небайдужим особам допомогу у вирішенні проблемних питань, пов’язаних із створенням відповідних об’єктів будівництва та/або виробів, з яких їх може бути побудовано (змонтовано).

Залишайте свої коментарі та питання у коментарях або пишіть на електронну адресу: info@shieldfire.com.ua. Підписуйтесь на нашу фейсбук сторінку, щоб не пропускати нові статті.